Вислови та історії мого батька, які мені запам’яталися. Тут і заводський досвід, і армійські спогади, і його своєрідний погляд на людей. Розповіді від першої особи — це його розповіді.
Про людей, роботу і здоровий глузд
Найстрашніше на виробництві — це людина із золотими руками, що ростуть із дупи.
Коли голова набита тирсою, то іскра Божа в цій голові ні до чого доброго не призводить.
Невчасно виявлений ентузіазм завжди більш непередбачуваний, а іноді й небезпечніший за сплановану диверсію.
Недочуте й нерозчуте в сімейному житті призводить до сварки, а іноді й до розлучення; на виробництві може призвести, наприклад, до акуратного, за ГОСТом, отвору з різьбою в лобі.
Не вважай тих, хто придумав правила, ідіотами, інакше пройдеш увесь шлях їхніх помилок заново. Але не вважай і богами, інакше випадкова друкарська помилка в інструкції призведе до особистого апокаліпсису.
Із заводського та армійського життя
Заради квартири
Я пішов із заводу в прапорщики, бувши слюсарем механоскладальних робіт 6-го розряду та столяром-червонодеревником, крім усього іншого, заради квартири, у 1974 році. І досі не зрозумію, як країна, де це був цілком виправданий крок, допетляла до 1991-го.
Літак, що заглух
Досі пам’ятаю, як не в анекдоті, а насправді, у 1984 році, в Угорщині, під Естергомом, солдатам-танкістам якийсь хмир — інакше не скажеш — читав лекцію про танки. І сказав, що треба готуватися до найгіршого, бо танк ненадійний і часто глухне, відносно часто. Ось усі ж бачили танк, що заглух? А подивіться вгору! Хоч раз у житті бачили літак, що заглух?
Може, це, звісно, був гумор. Але всі довго дивилися на небо… Мовчки.
Дев’ять із десяти
Полігон, навчальне містечко саперів. Приїжджий лектор, із верхів. Таких рідко любили: зазвичай вони несли нісенітниці з папірця, а тих, хто не ніс, знали на ім’я і чекали.
Так от, він видає, що якийсь пристрій під час розмінування відносно безпечний, бо 9 випадків із 10 проходять нормально. Один солдат усміхається від вуха до вуха. На запитання, що його розвеселило, він сказав, що може показати місцевість, де двох із десятими номерами розподілило по об’єму, а потім вони осіли на площину.
Нікому не розповідай
Синку, ми іноді лікуємо тобі горло гасом, авіаційним, він як рідкий вазелін. Нікому про це не розповідай, будь ласка. Не тому, що нас вважатимуть дивними, а тому, що дехто повторює, причому вважає, що авіаційний гас та етилований бензин — у принципі одне й те саме.