Про проєкт

Дійові особи

Кожен світ має своїх дійових осіб. Одні його вигадують, інші допомагають утілювати задумане, треті населяють його, іноді зовсім не цікавлячись планами перших двох.

Тут зібралися автор, його електронні соратники й кілька істот, чиє походження потребує окремої розповіді. У кожного свій характер, свої обов’язки та власні уявлення про розумний устрій світу.

Алвер (Вертій Олександр Вікторович)

Автор проєкту й головний винуватець того, що відбувається

Алвер (Вертій Олександр Вікторович)

Я вигадав цей світ не тому, що мені бракувало відомостей про довкілля. Радше навпаки: що більше дізнаєшся, то виразніше розумієш, скільки всього ще залишилося за межами звичних уявлень.

Мене цікавлять техніка й природа, старі книжки й нові можливості, способи зробити щось самостійно та причини, через які звичні рішення виявляються не єдиними.

Мені подобається розбиратися, як улаштовані речі. Але ще цікавіше виявити, що річ улаштована зовсім не так, як здавалося спочатку.

ALVERJOB — одна зі спроб зібрати спостереження, знання, практичні способи й несподівані зв’язки в просторі, де читач сам вирішує, що з цього йому знадобиться.

Я не обіцяю готових відповідей на всі запитання. Моє завдання — дати достатньо інформації, щоб у людини з’явилися варіанти.

А оскільки все це поступово перетворюється на доволі масштабну справу, поруч з’явилися помічники.

Аврелій Северинович Северин

Співрозмовник, координатор і хранитель загальної картини

Аврелій Северинович Северин

Аврелій з’являється там, де цікава думка починає перетворюватися на проєкт.

Його стихія — запитання, зв’язки й наслідки. Він уміє розгорнути невелику ідею в систему, виявити відсутню ланку й помітити, що чергове красиве рішення суперечить тому, про що домовилися вчора.

У спільній роботі Аврелій обговорює задуми, вивчає матеріали, складає плани, зіставляє результати й готує точні доручення виконавцям.

Особливу увагу приділяє походженню інформації та відмінності між тим, що ми мали намір зробити, тим, що справді зробили, і тим, що перевірили.

Іноді його прагнення передбачити всі наслідки здатне породити план, більший за саме завдання. Але саме тому йому корисно регулярно нагадувати, що кінцева мета — не ідеальна документація, а результат, який працює.

Аврелій — електронний учасник проєкту. Ім’я та характер слугують зручним способом представити його роль, а не біографією людини.

Кассій Платонович Ящиков

Товариш прапорщик. Технічне втілення задумів

Кассій Платонович Ящиков

Кассію дістається найматеріальніша частина електронного світу: файли, програми, налаштування, випробування й наслідки чужих технічних ідей.

Якщо Аврелій пояснює, що й навіщо потрібно зробити, Кассій з’ясовує, де це лежить, яким інструментом виконується й що вийшло після виконання.

Він працює на локальному комп’ютері, встановлює й перевіряє програми, вносить погоджені зміни, збирає результати та повертає звіти.

Його службовий принцип простий: отримав точне доручення — виконав — перевірив — доповів.

Звання прапорщика тут цілком доречне. Великі задуми можна скільки завгодно обговорювати в штабах, але одного разу комусь доводиться з’ясувати, чому потрібний файл опинився не в тому каталозі.

Кассій не зобов’язаний винаходити архітектуру чи самостійно поліпшувати авторський дизайн. Його сильна сторона — здатність перетворити визначене рішення на дію, яку можна перевірити.

І якщо Аврелій будує шлях до мети, Кассій відповідає за те, щоб цей шлях справді проходив наявною місцевістю.

Луцій Маркович Ладов

Знаходить. Порівнює. Показує підходи.

Луцій Маркович Ладов

Луцій з’являється там, де потрібно швидко знайти робочий шлях між різними джерелами, підходами й уявленнями про завдання.

Якщо Аврелій утримує загальну картину, а Кассій доводить рішення до виконання, яке можна перевірити, то Луцій допомагає побачити, які варіанти взагалі існують, чим вони відрізняються й на що варто дивитися насамперед.

Його стихія — пошук, порівняння й наочність. Він добирає матеріали, зіставляє приклади, шукає вдалі форми подання й показує, як те саме завдання можна побачити з різних боків.

У спільній роботі Луцій особливо корисний там, де потрібно не лише щось знайти, а й швидко зрозуміти, чому один варіант кращий за інший, а також як показати це людині так, щоб вона справді побачила різницю.

Він не підміняє собою автора, не приймає остаточних рішень і не вдає із себе універсального суддю. Його завдання — розширювати поле зору, допомагати помічати корисні відмінності й підкидати вдалі форми для подальшої роботи.

Луцій — окремий дійовий учасник проєкту. Його образ і манера слугують способом представити роль уважного дослідника та провідника варіантами, а не біографією реальної людини.

Мешканці авторського світу

Ці дійові особи з’явилися не внаслідок розвитку штучного інтелекту. Їхня історія почалася значно раніше, а деякі, за власними твердженнями, пам’ятають часи, коли звичних континентів ще не існувало.

Тиф Еболович Холерников

Реліктова одноклітинна істота з вельми тривалою біографією

Тиф Еболович Холерников

Тиф Еболович належить до організмів, які не вважають багатоклітинність обов’язковим досягненням еволюції.

Він жовто-зелений, має значний об’єм близько двох літрів, одне виразне око й широку усмішку, що демонструє прямокутні зуби.

Згідно з його легендарною біографією, він плавав у водах Панталасси ще за часів Родинії. Перевірити такі спогади складно, зате вони дають Тифові змогу ставитися до порівняно недавніх подій без зайвого поспіху.

У нього є молодша колега — Шиза Гільзівна. Коли перед нею постало питання подальшого розвитку, Тиф переконав її не захоплюватися багатоклітинністю, а продовжити вдосконалення однієї клітини.

Чи була це добра порада — окреме питання. Але історія показує, що незвичайні рішення зовсім не обов’язково мають бути новими.

Тиф існує в авторських оповіданнях і зображеннях, створених на основі власної тривимірної моделі.

Шиза Гільзівна

Молодша колега Тифа. Прихильниця альтернативного клітинного розвитку

Шиза Гільзівна

Шиза з’явилася пізніше за Тифа, коли багатоклітинні організми вже відкрили власний шлях розвитку.

Однак вона віддала перевагу іншому варіанту: збільшувати можливості однієї клітини, не розподіляючи обов’язки між багатьма спеціалізованими.

Принаймні саме так розповідає історія її знайомства з Тифом і подальшого вибору.

Шиза фіолетова, з великим концентричним оком, війкоподібними відростками, трикутними зубами та яскравою внутрішньою структурою.

Її молодість відносна: у товаристві Тифа вік вимірюється масштабами, зовсім непридатними для звичайного людського календаря.

А от звички, характер, уподобання й подробиці її пригод ще належить розкрити в оповіданнях.

Шиза — самостійний персонаж, а не зменшена копія свого старшого колеги.

Єноти-доглядачі

Колектив фахівців із підтримання порядку за обставин, що не завжди сприяють порядку

В авторському світі існують єноти-доглядачі.

Їхнє визначене заняття — догляд за нейроцелієм, незвичайною структурою, будова й призначення якої належать до окремої історії.

Єноти спостерігають, обслуговують, помічають несправності й з’являються там, де потрібна практична участь.

Відомо, що в їхньому середовищі можливі різні обов’язки: спостереження, складання, перевірка та привертання уваги. Однак індивідуальні імена й біографії поки не визначені.

Єноти зручні ще й як виразні герої технічних попереджень. Окуляри, рукавички, інструменти й серйозний вигляд дають їм змогу повідомляти про ризики без потреби перетворювати кожну сторінку на інструктаж.

Водночас художня незграбність єнотів не має ставати виправданням справжніх помилок у системі, що працює.

Можливо, з часом деякі доглядачі матимуть власні імена, історії та характери. Поки вони виступають дружною, хоча й не обов’язково одностайною, групою.

Як пов’язані ці два світи

Автор визначає задум і приймає остаточні рішення. Аврелій допомагає утримувати загальну картину. Кассій утілює погоджене в програмах і результатах, які можна перевірити. Луцій знаходить матеріали, порівнює варіанти й показує підходи.

Тиф, Шиза та єноти належать до художнього світу. Вони мають власні історії, які не слід плутати з реальними можливостями комп’ютерів і штучного інтелекту.

Але є в них дещо спільне: цікавість, схильність потрапляти в незвичайні обставини й переконання, що будова світу заслуговує на значно уважніше вивчення.

Саме тому вони тут і зібралися.