У нас працював один чоловік, грузин за національністю, слюсар за фахом. Приїхав в Україну років у 20, говорив майже без акценту, але з родами та іншими особливостями російської мови мав проблеми. Якось, розповідаючи про свої амурні пригоди, видав чудову фразу:
— Я його цілую, а вона дивиться.
На запитання очманілого колеги:
— Хто вона?
Пояснив:
— Її батько.
Після цього я зрозумів: грузини присутні в Україні й активно беруть участь у житті ще з давньоруських часів, бо фразу
"Київ – мати міст руських"
видав на-гора хтось, близький за духом до нашого слюсаря.
Чи раніше Київ мав жіночий рід?
Джерело: авторська публікація на Proza.ru.