Заповідь зварникові

Вари свій шов рукою вмілою
Нехай він буде
(прямий, мов промінь)
Величезної довжини
Та пильним оком
з-під каски
Стеж, щоб той шов
Із заготовки
Раптом не перейшов на штани.

Щоб аж на штани — не бачив, а от як під час зварювання напівавтоматом приварили носок (металевий, звісно) черевика до смуги нержавійки — бачив.

Історія публікації тексту

  • Розділ: Інженерні байки / Виробничий гумор
  • Період написання: виробничий гумор; точна дата написання не зафіксована
  • Перша підтверджена інтернет-публікація: 2010-08-08 13:34
  • Уперше опубліковано на: Stihi.ru