Насправді проєктів було більше. Я не мав можливості ретельно документувати дрібні разові роботи: іноді приходили з якимось невеликим міцнісним або гідроаеродинамічним розрахунком, отримували кілька чисел чи взагалі «так» або «ні» й ішли, не вимагаючи якогось оформлення. Навіть великі разові роботи рідко оформлялися в документації за стандартами: замовнику був потрібен працездатний виріб. Часто, коли замовнику була потрібна «правильна» стандартна документація, нам було простіше віддати оформлення сторонній організації, бо я вже займався розрахунками наступного проєкту. До інших виїжджав на місце й після кількох днів вивчення проблеми давав пораду усно, отримував гроші та їхав. Або їхав, щоб зробити кілька розрахунків удома чи на робочому місці, подумати й тоді дати відповідь. А справи були цікаві. Про таке я розповім у рубриці, присвяченій не основним роботам.
Щодо вигляду й форми поданої інформації.
1. Чому не всі проєкти показані до завершення, є лише моделі й немає навіть креслень?
Тому що я конструктор, а не начальник цеху чи виконроб, хоча за трудовою книжкою певний час ним і був. Тому не все я монтував або взагалі мав стосунок до монтажу. Багато що монтувалося на місці в замовника. Чимало креслень я «рихтував» за місцем, бо в замовника щось змінювалося. Деякі проєкти замовник робив сам, власними силами: до мене приїжджав їхній виконроб, ми спілкувалися, поки йому не ставало все зрозуміло, після чого він їхав із кресленнями, і про деякі з цих проєктів я більше не чув. Хоча знову-таки про деякі з таких зниклих через кілька років дізнавався, що пристрій чи виріб працездатний і за його образом і подобою вже наштампували клонів. Це щодо того, що не всі проєкти можна відобразити якимись презентабельними картинками.
А тепер — чому не завжди є креслення:
креслення потрібні виробнику, а мета сайту — зацікавити вас мною як конструктором чи консультантом. Зацікавитеся — будуть вам креслення на ваш виріб. До того ж для деяких виробів креслення не робилися: моделі у вихідному або перетвореному вигляді йшли на верстати з ЧПК.
2. Чому не на все є фотографії?
По-перше, у мене був тривалий період без фото. Від розпаду СРСР, коли реактиви для фотодруку й плівка стали малодоступними, я практично не фотографував. Усе моє студентство 1989-1996 років — максимум на двох десятках фото, з яких половину робив не я. Відклав я свої «ФЭД-3» і «Вилия-авто». Знову почав фотографувати з 2001 року, коли купив плівкову «мильницю», бо треба було забирати дружину з пологового будинку й усе фотографувати. Але хто пам’ятає плівковий фотоапарат, знає, що це досить незручно: носити його із собою завжди й усюди про всяк випадок можна, тільки якщо ти або репортер, або фанат реєстрування життя. Я — ні той, ні інший. Потім у 2007 купив електронний фотоапарат Kodac, не пам’ятаю якого маркування, пам’ятаю, що 4 мегапікселі й 10-кратний оптичний зум. Навіть іноді брав його із собою на роботу, але погодьтеся, це не телефон із фотокамерою, який завжди із собою. Із цього фотоапарата є фото на сайті: там ще дата великими жовтими цифрами в правому нижньому куті.
На телефонах камери були не дуже, і щось нормальне в цьому сенсі в мене з’явилося з 2013 року, коли я купив Lenovo P780.
Ще одна причина: не кожен замовник хотів, щоб у нього фотографували. Можливо, слюсарі-монтажники та зварювальники й робили фото на пам’ять, але я їх потім не збирав. А якщо й маю якісь і знаю, що замовник був категорично проти фотосесій, то викладати їх не буду. До того ж, повторюся, наявність фото процесу монтажу об’єкта мало що говорить про конструктора й для мене не обов’язкова.
3. Чому не скрізь, де я казав, що було виконано розрахунки, викладено файли красивих картинок цих розрахунків?
Якщо картинки не були збережені для надсилання замовнику в інших форматах, то самі результати розрахунку я видаляв, бо вони займають багато місця, особливо розрахунки з пластичністю металу й нелінійною деформацією. Тобто файл постановки задачі є в архіві, але якщо хочеться знову отримати картинку, то іноді треба витратити кілька годин, щоб перерахувати задачу. Якщо буде щось конкретне, за що платять гроші, я перерахую.