Точніше, це називалося «Розробка конструкторської документації лабораторної установки для виготовлення рідкокристалічної присадки до мастильних матеріалів». Цю роботу мені запропонував у 2013 році Мунгієв Олександр Махадович, на той час директор технопарку «Слобожанщина». Робота ґрунтувалася на розробках харківського мафусаїла органічної хімії Тищенка Віталія Гавриловича. Результати його робіт широкій публіці відомі за популярними у 90-ті й 00-ві роки рідкокристалічними термометрами-смужками, які треба було прикласти до чола, і вони показували температуру, причому швидко й досить точно.
Вдаватися в хімічні подробиці не буду. Скажу, що були потрібні два апарати. Перший — сушарка з мішалкою для підготовки вихідної сировини. Оскільки вихідна сировина в’язка й схильна до налипання, сушарка — зі спіральним скребком. Як виготовляти такі профілі, я знаю, тому його й застосував.
І другий — власне реактор, результатом роботи якого була та сама присадка. Було розглянуто кілька його варіантів.
Присадку встиг побачити в роботі: дуже ефективна добавка. Але все це потребує подальших капіталовкладень і часу, щоб довести все до промислового стану.