У робочих справах я був у відрядженні на одному підприємстві. У сторожів там був собака на прізвисько «Бетон» — за забарвлення: коли він лягав на бетонне покриття, то зливався з ним. Усім собака був добрий: і не гавкав без діла, і чужих не пропускав, і ще мав купу позитивних якостей. Але через колір були проблеми. Лише в день мого приїзду на нього двічі наступили.
Свої не наступали, але через специфіку підприємства було багато відряджених, сторонніх машин і водіїв. Вони наступали на бідного пса й переїжджали його — поки що, щоправда, лише хвіст і лапу. Охоронці вже розглядали пропозицію, щоб хтось забрав його в передмістя, але ще не здійснили задумане.
Я запропонував вихід: вони мені 30 гривень — я роблю пса помітним. Гроші дали відразу. За 16 купив фарбу для волосся «Червона шипшина», на решту — «Блондекс», горілки дали охоронці. Пса напоїли й смугами нанесли «блондекс» та фарбу. Результат перевершив очікування: наступити тепер міг лише сліпий.
Того самого вечора стався інцидент. Після другої зміни двоє товаришів вирішили вийти додому через дірку в паркані. Може, щось і прихопили — не знаю. Ідуть собі, ідуть, і тут вилітає щось смугасто-сяйливе й кидається на них. Як вони горлали!! Охоронці прибігли: думали, когось чимось придавило.
Як згодом виявилося, у найближчому ліхтарі була розбита зовнішня колба лампи ДРЛ, без якої вона — потужний випромінювач ультрафіолету. У ньому пес флуоресціював, навіть зуби світилися.
Джерело: авторська публікація на Proza.ru.