Товариство скептиків. Вічний двигун. І таке інше…

Авторська публікація 2012-01-22. Первісна редакція.

Товариство скептиків. Вічний двигун. І таке інше…

Є на нашій ненудній планеті таке товариство — «Товариство скептиків».

У нього є свій сайт, ( http://www.skeptic.com/ ) свій журнал, можете почитати у Вікіпедії, але мені хочеться самому про нього розповісти.

Кредо товариства — зовсім не відкидання всього нового й досі небаченого, якраз ні. Вони хочуть це бачити, дуже хочуть. Але не чути про нього з третіх вуст у вигляді переказу на кшталт:

— Ти що, зовсім відсталий! Мишкові вчора Славон казав, що він на youtube бачив машину, яка на воді їздить, та імпульсний генератор, який від двох пальчикових батарейок працює й нехилий насос крутить!

Вони хочуть це бачити самі. Вони прагнуть це побачити! Вони згодні заплатити гроші за демонстрацію робочого вічного двигуна, левітації, телепортації (список можна продовжити). Тільки не у вигляді ескізу чи невиразного відео, а в нормальних лабораторних умовах, щоб їм відповідали на запитання:

— А чому до вашого вічного двигуна тягнеться провід із мережі?

— А чому до тієї стінки, крізь яку телепортується ваш екстрасенс, не можна підходити й чому нам не можна знімати на відео, ви ж якось виклали відео в мережу?

— А чому…

Загалом, на нормальні, робочі запитання.

Для всіх любителів «потаємної фізики світу» й «адептів знань за межею»: можу сказати, що поки НІХТО з відомих екстрасенсів, геніальних винахідників і просто кмітливих хлопців не погодився показати свої напрацювання за їхні гроші. Мнуться хлопці… соромляться, чи що?

Була маса охочих, які хотіли спочатку гроші, а потім через місяць (рік, кілька років, завтра) щось показати (можливо), а от так, щоб прийти й показати те, про що вже довго заявляв у мережі, книжках і просто на зібраннях однодумців, — ні, не погоджуються.

Хоча продемонстрували б вони це в коректних умовах — і їм був би забезпечений такий старт! Адже членами товариства є, зокрема, і відомі вчені, які мають чималу вагу в товариствах, що надають гранти та інвестиції.

Природно, починають терзати невиразні сумніви: а може, показувати нічого? Я сам був би радий, якби хтось узяв і показав нехай маленький, але робочий екземпляр вічного двигуна. Нехай він дає всього пів вата додаткової енергії, нехай зібраний на коліні за три копійки, нехай, важливий сам принцип! Є додаткова енергія чи немає. А далі — справа техніки й розвитку технологій.

Якщо побоюєтеся, що вас як винахідника можуть знищити владні структури або енергоолігархи, то злийте це в мережу. Щоб світові дісталося. Тільки перед тим, як викладати в мережу, створіть найпростіший прототип. Ключове слово — НАЙПРОСТІШИЙ. Щоб ентузіасти могли повторити це самі, без залучення інвестицій і верстатного парку великого підприємства. Щоб вони самі могли відчути ефект. Побачити його, переконатися особисто. Ніщо не переконає краще, ніж невеликий пристрій, який крутиться без підведення зовнішньої енергії день у день і крутить щось іще, хоч паперовий вентилятор на дерев’яній осі. Як я казав, головне — демонстрація принципу.

Поки цього немає.

Я мав можливість і час повторювати реалізацію деяких ідей, описаних у фільмах і на сайтах. Про незвичайні властивості води, описані у фільмі «Таємниці води», дивіться тут http://www.proza.ru/2011/10/31/129

Ще перевірялися ротаційний генератор дармової енергії та апарати, засновані на енергетиці торсійних полів. Жодного виділення енергії, «що дозволяє опалювати будинок», не спостерігалося. Ці пристрої чесно переводили в тепло підведену електроенергію, жодних додаткових приростів не було. Прохання до тих, хто знає, як це виготовити (ті, хто просто вірить, що це можливо, можете вірити далі, це безпечно : ) ), зв’язатися зі мною. Не треба з’ясовувати в мене умови проведення дослідів, режими тощо. Яка різниця, якщо воно не запрацювало. Просто надішліть режими й опис установки, яка працює у ВАС. Я за можливості повторю й подивлюся. Природно, установка повинна бути найпростішою, демонстраційною, а не вимагати для свого повторення узгодження з усіма міністерствами відразу й фінансування на рівні річного бюджету невеликої країни (я не збираюся фінансувати винахідників, цим займаються інші. Див. в інтернеті — Інвестиційні фонди). Найпростіше й доступне, будь ласка.

Якщо установка МАЄ бути великою та складною, то подискутуємо, ЧОМУ не можна спростити. Які обмеження і як до них дійшли? На якій стадії спрощення вона перестала у вас працювати?

У мене непоганий досвід створення різного експериментального обладнання й цілком задовільне знання природничих наук, тому запитання будуть технічні й коректні.

Природно, багато хто вирішить, що я просто скептик, який через недалекість і невіру відкидає разом корисне й некорисне. Я взагалі нічого не відкидаю з того, що мені змогли хоч якось експериментально обґрунтувати. Давайте разом відфільтровувати реальне й надумане.

А віра хороша, коли хочеться вимкнути мозок (віра в щось надприродне, чи то істоту, чи властивість світу, і впевненість у собі — це різні речі). Одна з функцій розуму — критичне осмислення світу, потреба в доказах. Віра — протилежність розуму й критики, вона на іншому полюсі від доказів. Відповідно, її сюди домішувати не треба. Це некоректно.

Та й іще. Усім, хто вірить побаченому в науково-популярних фільмах, «супергенераторам градієнта інклюзії» та «хроноклазмовим диспергаторам чорної карми»:

Пишу я це у 2012 році. Подивіться фільм «Зоряні війни», першу частину, здається, у 1999 році знято, десь тоді (четверту, п’яту й шосту років на двадцять раніше), або «Володар перснів» — і ви зрозумієте, що вже десять років тому за бажання можна було зняти все, і що далі розвиваються технології, то доступніші вони домашнім любителям, які фонтанують ентузіазмом і кмітливістю. Тому щодо відеопродукції можна чесно говорити «не вір очам своїм». До того ж останнім часом ентузіасти-жартівники випускають фільми такого жанру, як «псевдодокументальний». Тобто фільм, знятий за всіма канонами документального, зі зніманням, яке за стилем імітує документалістику, голосом ведучого за кадром, коментарями якихось благопристойних на вигляд діячів і так далі. Наприклад, фільми про тролів і драконів, подивився, посміявся разом із дітьми.

Джерело: авторська публікація на Proza.ru.

Пов’язані авторські матеріали