Хвацько міряють кроки

Хвацько міряють кроки…

(Навіяно такими творами, як «Дядя Стьопа», «Оселя зла», «Крокуюча смерть»)

Хвацько міряють кроки дві величезні ноги.
Все, що вище, — не видати,
Знов загублено, не знати.

Ходить зомбі. Дві ноги
Хвацько міряють кроки.
Моторошний тупіт, крик —
Двір зі страху весь утік.

Де ж бо руки, голова?
Здогадатись — то дива.
Я не здогадався.
Від страху… розкричався.

Дядя Стьопа — велетень.
Був раніше вищий ялини.
Перейти хотів дорогу —
Відлетіли тільки ноги.

Об трамвайнії дроти,
Наче масло об ніж гострий,
Розділився навпіл
Місцевий суперпереросток.

Та живучий він, могутній,
Життєздатності не бракує.
Ну й нехай, що розділений,
Він іще собі крокує.

Всіх лякає там і тут.
Хаотичний ніг маршрут.
Ні тобі рук, ні голови.
Страшний тупіт, страшний пук.

Безладна стрілянина
Допоможе лиш ледь-ледь.
В'язнуть кулі в товщі ніг,
Йому кулі — як горох.

**************

А до чого все пишу —
Здогадатись складно.
Висновок простий такий:
ХОДІТЬ ОБАЧНО!

У містах по висоті
Чотири з половиною метри —
То безпеки вже ліміт,
Наче знак червоний горить.

Тож якщо ти вищий сам —
Геть за міста межі ти!!!

Історія публікації тексту